Панорама на скелі Довбуша, та мальовничі Карпати

В самому серці Карпатських гір, під тінню високих дерев, спочивали таємничі скелі Довбуша. Неприступні та мовчазні, вони лякали своєю величчю, але захоплювали унікальною красою. 

Одні кажуть, це душі загиблих воїнів, які перетворилися на камінь, інші – космічний метеорит, який впав, утворивши кам’яне місто.

Тут сонце сідає на долоні, а зірки можна зібрати у кошик. Тут слухаєш тишу, наче це найкраща мелодія у світі, затамувавши подих, дивуєшся величному створінню природи.

Панорама на скелі Довбуша
Панорама на скелі Довбуша

І розумієш, що люди – це просто люди, поки не стануть частиною славетного місця, яке творить історію, знання та легенди.

Це місце, яке хочеться покласти у кишеню і зібрати додому.

Ми пройдемося таємними лабіринтами українського Стоунхенджу, спробуємо знайти скарби легендарного Олекси Довбуша та пройти крізь портал в інший світ. 

Могутні воїни розкажуть історію минулих часів, коли земля була вкрита морем, а ці землі населяли перші поселенці. 

Кажуть, скелі Довбуша – це місце сили, що дарує вічне життя.

Тож, сідайте зручніше. Час відкрити нову сторінку в історії України. Хто знає, може і нам перепаде хоч трішки цієї могутньої сили?

Історія Скель

Вони нагадують величезний кристал, що вийшов на поверхню, а поряд хаотично розкидані його крихти так, ніби хтось насипав їх з гори. 

Могутні сиві, з унікальними формами й овіяні багатьма легендами та історіями про українського Робін Гуда – скелі Довбуша або Бубниські скелі. Ми проведемо невеличкий, але не менш захоплюючий, екскурс в минуле царство каменів.

Їх історія налічує 70 мільйонів років тому, від морських рифів до поселення закарпатських повстанців. Це найбільш таємнича пам’ятка архітектури в Україні. Спробуймо їх розгадати або, хоча б трішки, наблизитися до святині.

За даними науковців, на цьому місці, було дно палеогенного океану. В ті часи, земля спокійно спала під морськими хвилями, доки палаюче сонце не висушило води. На дні океану, з каменів та піску, утворилися величезні велетні. Дивлячись на шліфовані фасади скель, яскраво представляєш підводну екосистему.

Наступна згадка про скелі Довбуша пов’язана з кельтськими племенами, які поклонялися могутнім каменям. На цьому місці було язичницьке святилище, де монахи робили жертвоприношення.

На найвищій точці скель – скала Одинець – колись розташовувалось укріплене городище білих хорватів. 

Після прийняття християнства тут побудували монастир. 

За часів Галицько-Волинського князівства, в скелях будують оборонну фортецю, з таємними ходами та лазами, для захисту кордонів від ворожих сусідів. Ви можете побачити пази від дерев’яних укріплень, які збереглися донині. У скелях Довбуша є камінь, який дуже схожий на лева. За переказами, тодішній князь, Данило Галицький, наказав вирізьбити, в одному з каменів, голову лева – його покровителя.

Пізніше скелі стають частиною мисливських угідь польських князів Потоцьких. За переказами тут побудували замок, який виконував не тільки оборонну функцію, але й слугував місцем розваг та відпочинку шляхтичів.

Потоцькі були останніми власниками скель Довбуша

Про що мовчать кам'яні велетні
Про що мовчать кам’яні велетні

З часом захисні укріплення занепадають і довгий час скелі залишаються лише природним витвором мистецтва. Допоки в Карпатах не народжується український Робін Гуд, на честь якого були названі скелі – Олекса Довбуш.

Найцікавіша історія скель Довбуша припадає саме на 18 століття. У цей час формується рух опришків – це були селяни, які постали проти кріпосницького гніту польської шляхти, угорських, молдавських та австрійських феодалів. Можна сказати, що високі брили стають для них надійною схованкою й другою домівкою. Ми можемо спостерігати як природні, так і рукотворні печери та навіси.

На чолі повстанського руху був Олекса Довбуш. Шляхтичі називали його могутнім розбійником, дияволом у людській подобі, який вирішує кому жити, а кому ні. Для селян він же був захисником знедолених, народним визволителем. Опришки часто робили набіги на феодальні землі і грабували багатіїв. Знаючи лабіринти скал та таємні ходи, вони легко могли протистояти великій кількості людей. 

На початку 20 століття скелі перестають виконувати оборонну чи захисну функцію і стають місцем туристичного відпочинку. Про що свідчать надписи на каменях.

На сьогоднішні, кам’яний комплекс “Скелі Довбуша” – це  природний заповідник, який організували місцеві спільними зусиллями.

Від океану до зірок, від українського Стоунхенджу до замку польського князя. Історичний шлях неприступних монолітів сповнений захоплюючих спогадів та непередбачених поворотів. Кожен камінь, стежка та дерево мають свою унікальну історію, яка закарбувалася у віках.

Звідки в них така цікава назва? Про що мовчать кремезні камені і чому кожен з них має своє ім’я? Дізнаємось далі.

Чарівний бубен та печера Аладіна

Кам’яне місто оповито легендами та містичними переказами, які різняться щодо походження назви цього місця. Тож як правильно – скелі Довбуша чи Бубниські скелі?

Дехто пов’язує назву скель з лідером опришківського руху – Олексою Довбушем. За легендою, він мав чарівну силу, яка відновлювалася тільки у цьому місці. Коли Олекса помер, його тіло четвертували та розкидали по Карпатах, а на місці утворилися кам’яні брили – нині відомі, як скелі Довбуша. Тому комплекс не розташований в одному місці, а розкиданий по Карпатах. За історичними даними, Олекса довгий час жив та ховався серед каменів, то люди назвали цю пам’ятку на його честь. Як дань історії закарпатського краю.

Більш поетична легенда розповідає про молоду дівчину з бубном. У чорні часи, на карпатські землі напали татари, відчайдушно билися люди та сили були нерівні. Щоб вижити, вони побігли до скель, але їх швидко наздогнали ворожі загони. Лиш одна дівчина змогла добігти до скель та прийнялася просити в них допомогу. Коли ворог майже схопив дівчину, скелі відкрилися і сховали її. Кожного разу, коли вороги підходили до українських земель, молода красуня виходила з каменю й била у бубон, сповіщаючи земляків про небезпеку. Звідси й пішла назва – Бубниські скелі.

Два життя, дві містичні легенди. Яку б ви не обрали, це місце не стане менш привабливим чи загадковим. 

Про що мовчать всевладні камені?

Скелі Довбуша з висоти пташиного польоту
Скелі Довбуша з висоти пташиного польоту

Пам’ятаєте золоту печеру із мультфільму Аладін? Так ось Бубниські скелі мають свою схованку. За переказами, лідер опришків сховав у скелях незліченні скарби. Кажуть люди, зможуть віднайти цей скарб, у двох випадках, коли позбудуться такого гріха як жадібність або відгадають магічне слово. Усі ми розуміємо, що усунути гріх буде важко, тож, коли будете в царстві каменів, спробуйте знати свою лампу Аладіна, може Джин знає магічне слово.

Інколи здається, що скелі Довбуша створила саме магія. Бо коли знаходишся у цьому місці, просто неможливо повірити, що ці величезні, прекрасні воїни – справа рук природи. Настільки тут казкова атмосфера, що навіть скептики повірять у загадкове.

Ласкаво просимо в гості

Коли заходиш до кам’яного комплексу, перше, на що звертаєш увагу, це неймовірна висота каменів. Наче вони невагомо височіють над землею. 

Ви можете тільки задуматися, куди піти, як ноги самі поведуть вас кроками легенд та історії. 

Бубниські скелі є найбільшим скельним масивом в Українських Карпатах, що лежить на висоті 668 м над рівнем моря. Висота монолітів, у різних частинах, сягає від 20 до 80 м.

Розташований комплекс на межі двох областей: Івано-Франківської (від села Бубнище) та Львівської областей (від села Труханів). Найцікавішим є основний масив скель, так званий Замок, зі сторони Львівської області. Це місце більш популярне у туристів, бо тут можна знайти все: гарні краєвиди, сувенірні крамниці, прогулянки на конях і навіть – вхід у потойбічний світ.

Ну що, подивимось?

Зазвичай, подорож починається з внутрішнього двору, який оточений скелями, наче неприступною стіною з одного боку, а з іншого – валом та глибоким ровом. Це єдина плоска ділянка, далі починаються американські гірки. Бо розмір і висота каменів з кожним кроком змінюються.

Загальна ширина всіх скельних утворень десь 300 м, а протяжність 1 км. Як бачимо, скелі не зосередилися в одному місці, а розкинулися серед Карпат.

Перш за все, вражають печери, які мають чітку геометричну форму. Раніше в них зберігали знаряддя, харчі, проходили молитви, а в деяких з них, навіть був свій колодязь. Зараз це цікавий “будиночок” з неймовірною акустикою і кількома лавочками. Всередині прохолодно, тому в спеку тут добре ховатися. 

На одному з місць, нагромадження каменів нагадує голову лева.

Археологи знайшли на деяких каменях сліди обробки – мабуть, люди дещо допомогли природі.

Назви скель Довбуша
Назви залежать від форми, інші – навіяні містичними легендами

Кожне кам’яне утворення має свою назву. Як так сталося, невідомо. Деякі назви залежать від форми, інші – навіяні містичними легендами. Наприклад, тут є камінь Дзвінка – це ім’я дівчини Довбуша, яка за зраду перетворилася на камінь.

Тут є Гриб, Колобок, Сонний Лев, Книжка, Шлях самурая, Валіза Сальвадора Далі. Незвичним є Поцілунок – це два сплетені камені, які обіймають один одного, наче пар. Можливо, колись, вони і були закоханими.  

Найвідомішим є Одинець – це найвищий камінь у долині, одинокий чатовий, який стоїть на захисті царства. Його висоту можна порівняти з 10-ти поверховим будинком. За легендою, він утворився із серця Довбуша, саме в ньому сховані його славетні скарби. Існує повір’я, якщо доторкнутися до нього долонею вас пощастить у коханні або воно буде вічне. 

Одинець – улюблене місце альпіністів. Тут навіть проводять міжнародні змагання. На скелі прокладені маршрути різного рівня складності. Тож якщо ви полюбляєте скелелазіння, скелі Довбуша – ідеальне місце.

А у вас чисте сумління?

Незвичним пунктом призначення є так зване Чистилище. Моторошна назва, але чудовий настрій гарантований. Це невелика ущелина, між скелями, усього 25 см. За легендою, крізь неї не могли пройти грішники, бо були надто важкі через свої гріхи. 

За бажанням, крізь щілину можна пройти. Складність полягає у тому, що дорога йде не уздовж скель, а потроху піднімається вгору. Але, це тільки стимулює бажання продовжувати. На виході, ви потрапляєте у чашу. Вам потрібно буде піднятися вверх, по скелях. Такий досвід вражає і дарує неймовірні емоції, це як потрапити в інший світ. Після цього розумієш, чому скелі слугували притулком, в них дійсно багато лабіринтів. 

Деякі камені нагадують маленькі хатинки, на яких ростуть високі сосни. Залишається тільки гадати, як вони витримують сильні вітри, напевно скелі Довбуша обходить навіть вітер. 

Щоб піднятися наверх, слід пройти, через втоптані роками сходи, до яких місцеві додали поруччя. Що досить далекоглядно, бо, в деяких місцях, камені слизьку. Зверху відкривається неймовірний, захоплюючий дух краєвид. Панорама вражає настільки, що очей не відірвати. Розумієш, що всі наші проблеми, хвилювання, страхи – це ніщо, в порівнянні із могутністю та вічністю природи. Лише уявіть, які тут світанки і заходи сонця. Одразу розумієш, що таке свобода та справжнє життя. 

То вниз, то вверх

Цікавою особливістю Бубниських скель є те, що вони то здіймаються до хмар, то прилягають спочити до землі. Деякі утворення опускаються все нижче, а над головою нависають гори. Пам’ятаєте фільм “Джек і бобове стебло? Так ось тут і відчуваєш себе тим Джеком. Довершують композицію великі соснові дерева, під тінями якими спочивають кам’яні бескиди. Кожного разу, спускаючись нижче, ви бачите нові скельні утворення. Розсипи каменів вражають своєю конфігурацією: великі ховають малі й так далі. Виходить гра в матрьошку.

Скелі Довбуша загальна панорама
Скелі Довбуша загальна панорама

Не така, як усі

Зі сторони села Яремче, Івано-Франківської області, проходить ще один красивий шлях до скель – Стежка Довбуша. Це більш усамітнена дика місцина, яка простягається через Сосновий ліс, вверх до каменів. Тут ви не знайдете туристичні розваги – залишається повне єднання з природою. Вам сподобається величезна кількість природних печер, які сягають кількох кілометрів і мають підземні джерела. В основному, тут невеликі кам’яні утворення та більше дерев. Маршрут не важкий, але потрібно одягнути зручне взуття.

Ця частина скель вважається найкрасивішою, саме через невинну природу. Тут розумієш, наскільки місто заважає дихати. Хочеться сидіти на галявині, пити каву зі сонячним світлом та насолоджуватися небом під соусом бешамель.

Повернення до світу

Біля Бубниського комплексу, звідки ми розпочали свою подорож, є невеличка галявина, де ви зможете відпочити. Спробувати смачні страви на мангалі в дерев’яному ресторані, насолодитися червоним вином, музикою й танцями. За бажанням, можна покататися верхи, купити сувеніри чи замовити екскурсію, вибравши один із маршрутів. Або можна, просто насолодитися чистим карпатським повітрям, незрівнянними краєвидами, прохолодою гірських річок та мовчазним розумінням таємничих сивих бескид.  

Зачаровані скелі Довбуша чи ні, але красиві точно. Вони ділять ваш світ на дві частини: лечу та стою. Ви відчуваєте силу, і вона промовляє до вас. Так наче ніколи не знали, що таке справжнє життя. 

Це не просто природна пам’ятка архітектури, це скарбниця історії та багатолітніх знань, яка захоплює вас у вир подій. Єдине, що ви можете зробити – стати частиною цього цієї могутності та сили, що протікає від скель до вас.

Залишити відповідь