Уявіть собі місце, яке застигло в часі.
Місце, в якому можна сховатися від реальності й відчути відголоски рицарських подвигів. Місце, яке постало золотими воротами між двох світів, як нагадування про те, що кожний народ має право на свободу – легендарний Олеський замок.
Народжений блискавками, немов син Зевса, він самотньо стоїть на високому пагорбі, чекаючи на гостей. Його мури протистоять вітрам, а круглий купол підтримує сонце.
Пройшовши через стільки війн та поразок, він не просто отримав перемогу, але й став самою перемогою.
Сідайте зручніше. Ми вирушимо у маленьку прогулянку, по слідах великих воїнів, полководців та містичних істот.
Перед нами постане демонстрація величі, розкоші та неймовірної потужності. Самотній захисник на варті рідного краю, який здолав стільки випробувань, але зберіг нотки елегантності та стриманої краси.
Ви побачите гарно вбрані кімнати, глибокий колодязь, з якого чутно звуки та прогуляєтесь зеленою територією, де побачити усміхнених левів.
Його стіни розкажуть історію життя князів, благословенного народження та великого кохання.
Ось уже багато століть, фортецю охороняє чиста душа, яка слідкує за порядком і вимагає поваги до себе.
Тож, якщо ви хочете побачити першу окрасу Закарпатського краю і не боїтеся випробувати себе моторошними історіями – ласкаво просимо в Олеський замок.
Невидимі вартові Олеського замку
Перша наша зупинка – замкові легенди. Щоб краще зрозуміти історичне місце, важливо не лише дослідити сухі факти, але й зануритися у зовсім інший невідомий світ. Так ви краще зрозумієте усю незвичайність і святість місця. Подорож стане настільки цікавою, що ви не зможете покинути замок, не дізнавшись всі його таємниці. Право віри залишається за вами, але стіни мають вуха, то ж треба віднестися до Олеського з пошаною.
Не існує замків без історії, як не існує їх без легенд.
Пагорб примар, так у народі називають Олеський замок. Овіяний багатьма містичними легендами і не один раз битий загадковими блискавками, він вабить гостей Галичини не тільки фактами, а й тим, що науковці досі не визнають – замковими фантоми та примарами.
Колишня королівська резиденція все 4 століття здригається від витівок привида. Криваву історію знають у кожному дворі, Кажуть це неспокійний закоханий самогубець.
Сталося це часів правління польського магната та воєводи. У доньку вельможі закохався один зі шляхтичів, у тім суворий батько був проти. Тоді горе наречений на очах у всіх укоротив собі віку.
Це дійсно історичний факт. Тіло чоловіка кинули десь у замку. Душа його неспокійна блукає коридорами у пошуках порятунку. Замкова вітальня – наймістичніше місце Олеського, тут збереглися речі, які стали свідками тієї історії. У залі і справді відчуваєш напружену атмосферу, тут неможливо довго перебувати, навіть у день, а з настанням темряві слід обов’язково покинути кімнату.
Святий, який стежить за порядком
Друга легенда пов’язана з монахом та незвичайним звичаєм – культом кістяка. Вважалося, якщо покласти кістки при вході, можна захистити місце від темних сил. Одного разу, за невідомих обставин, у колодязь стрибнув монах. Його витягнули лише тоді, коли залишилися тільки кістки й поклали десь у замку. Душа монаха досі блукає замком у пошуках спокою. Очевидці розповідають, що вночі можна побачити чорну тінь, яка нікого не чіпає, але слідкує за порядком.
Чому замок назвали Олеським?
Існує легенда, що назва замку походить від ім’я українського імені Олеся.
Олеся була донькою одного із захисників фортеці. Дівчина не була схожа на інших, замість ніжного створіння, був воїн, якого часто бачили у лавах олеських захисників. Вона надихала своїх побратимів на подвиги та перемоги.
Інша версія розповідає про дівчину Олесю, яка тікала від татар і лила сльози. На їх місці з’явилися джерела з водою чарівної сили, з яких постав Олеський.
Обидві ці версії цікаві та мають право на існування, ви можете вибрати ту, яка припала до душі.
Історія кам’яного захисника українських земель
Історичний шлях Олеського замку мигтить то яскравими, то буремними подіями. Його руйнують татари та землетруси, перепродають через аукціони, відновлюють, а потім знову занедбують. Замок переходить із рук у руки наче красива іграшка, що засвідчує заможність та впливовість власників. Кожен з них залишає свій слід, що тягнеться навіть до нині – у картинах, давніх меблях, іконах та скульптурах.
Через твердиню, що нині самотньо стоїть на високій горі, колись проходив сумнозвісний Чорний шлях. Через нього татари нападали на українські землі. Щоб захистити землі від постійних втручань, у 13 столітті був побудований Олеський замок. Він став головною брамою перед Галичиною та Волинню, тому за нього постійно вели боротьбу польські, литовські та угорські феодали.
Тільки уявіть, який це був ласий шматок для затвердження основоположних позицій на українських землях, а отже і головна перепона. Тепер не дивно, чому фортеця постійно піддавалася загарбанню. А життя в Олеському замку було сповнене страху та переживань за майбутнє. Це наче сидіти на пороховій бочці, в очікуванні вибуху.
Та чи все було так погано чи історія замку все ж наповнена яскравими моментами? Давайте дізнаємося, що було далі.
Згодом замок опинявся то в руках Литви, то Польщі, аж поки держави не уклали мир.
Будучи у власності українського магната, споруда перестає виконувати оборону функцію і перетворюється на ренесансний королівський палац.
Пізніше, Олесько переходить до рук онука українського магната – майбутнього короля Польщі, чия поява сповнена незвичайними подіями.
У день народження одного з найславетніших польських королів – Яна III Собеського – замок оточила ворожі війська татар. Почалася сильна буря, наче на небі була війна богів. Коли хлопчик з’явився на світ, повитуха вирішила покласти його на мармуровий стіл. І сталося, що в момент сильного удару грози, стіл розколовся навпіл, а дитині передбачили велике майбутнє. І це справдилося.
У цей час будуються нові приміщення та парк зі скульптурами навколо замку. Найкращими скульптурами, які залишилися і досі, є два усміхнених леви. Які польський король подарував своїй коханій, щоб та завжди усміхалася.
Це час найбільшого розквіту Олеського замку.
Подальше життя замку сповнене смутком, із-за постійної зміни некомпетентних власників. А коли, в одній із стін замку знаходять скарби, це призводить до його абсолютного знищення. Довгий час споруда залишається пустою та занедбаною. Колишня слава українських оборонних воріт, вже нікого не вражає.
Лише наприкінці 20 століття, коли залишки споруди потрапляють до Львівської картинної галереї, починається сторінка відродження. Тут організовують музей-заповідник “Олеський замок” та відділ Львівської галереї мистецтв.
На сьогодні, це міцна споруда овальної форми, яка поділена на західне і східне крило. Під’їзні ворота прикрашають портрети польських князів та кам’яні химери, які пильно дивляться за відвідувачами. Навколо замку розкинувся мальовничий парк із сучасними скульптурами, що складає досить цікавий контраст зі стародавньою спорудою.
Скільки всього випало на долю Олеського замку і яку функцію він тільки не виконував: оборона фортеця, королівський палац, сільськогосподарська школа для радянських жінок, склад боєприпасів часів Другої світової війни і нарешті музей мистецтв. Він пройшов крізь війни, розбій та пожежі, так все ж зміг зберегти свою автентичність. Нам залишається лише захоплюватися його неприступними мурами, гарними кімнатами, які стали незалежним шедевром мистецтв, потаємними підвалами та неймовірною історією боротьби.
Золота скарбниця мистецтв
Коли відкриваєш двері замку, то потрапляєш у чарівний світ мистецтв, який знайомить з історичним минулим краю і чарує романтичним диханням століть.
Музейна експозиція представлена безцінними пам’ятками архітектури та мистецтв. Ви можете відвідати зали українського мистецтва, скульптури, баталій та сакрального мистецтва. Побачите один із найстаріших іконостасів та середньовічний вівтар. Окремий зал відведено для монументального полотна «Битва під Віднем», на честь перемоги польського короля над турками.
Інтер’єр кімнат вражає золотою ліпниною, вітражами, мозаїкою, настінним живописом та кахельними камінами. Старовинні меблі, світильники, гобелени відтворюють атмосферу побуту колишніх власників замку. Здається, що через кілька хвилин, ти побачиш Галицько-Волинського князя, який насолоджується кімнатою, тілько но побудованої фортеці. Або ж, навпаки, відчуєте холодний вітерець, наче у кімнаті присутня потойбічна сила.
У музеї знаходиться більш як 30 тис. речей, які оцінюють у 17 млрд євро. Складається враження, що загадкову країну Ельдорадо таки знайшли й навколо неї побудували Олеський замок.
В комплекс музею входить монастир капуцинів з костелом св. Антонія. основною місією монастиря був контроль за місцевими, які були схильні до анархії та бунтів. Монастир прикрашала велика бібліотека та аптека з лікарськими рослинами.
На сьогодні, це маленький музей в музеї. Тут зберігаються експонати Олеського музею, проводяться мистецькі виставки та семінари. Цікаво, що свою назву монастир отримав від широко відомого капучино. А все тому, що одному із членів ордену належить рецепт цього кавового напою. Навкруги монастиря розкинувся прекрасний фруктовий сад.
На території замку проводяться різні проводяться свята та фестивалі, конкурси народної творчості та лицарські турніри. Ви можете прогулятися парковими стежками з тюльпанами деревами, насолодитися чудовим видом та зробити неймовірні знімки епохи середньовіччя. Або ж відвідати ресторан української кухні у підвалі та насолодитися терпкувато-солодким вином.
Декілька порад під час візиту в Олеський замок:
- Замковий двір краще освітлений опівдні, коли сонце заглядає в колодязь стін. В іншому випадку, ви ризикуєте потрапити в холодну тінь кам’яного мішка;
- Завчасно готуйте фотокамери, замок вражає своїм виглядом тільки з’явиться на горизонті;
- Ви можете отримати грамоту від керуючого Олеського замку на володіння землями. Аніматор дійсно виглядає розкішним паном, який охоче згодиться на фотосесію;
- У ресторані ви зможете взяти старовинні костюми для фото безкоштовно, якщо викладете його у соціальні мережі із зазначенням місця;
- Особливо радимо скуштувати місцеву наливку та золоті сирники.
Проте головне в Олеському замку – це звісно атмосфера непереможності та внутрішньої сили. Шлейф історії з усіма злетами та падіннями, дзвоном козацьких шабель, тупотом чорних конів і першим плачем великого короля. І скільки б реконструкцій не зазнала ця унікальна будівля, вона назавжди залишиться обороною фортецею на захисті українського народу. Ви не просто вирушаєте в минуле, а стаєте свідком відродження Олеського феніксу з попелу.
Де знаходиться: смт Олесько, Золочивський р-н, Львівська обл.
Як доїхати: автобус Львів – Броди, з АС-2, вартість 120 грн.
Час відправлення: щопівгодини з 7-00 до 19-30
Ціна вхідного квитка: 90 грн. – дорослі, 60 грн. – студенти, 20 грн. – діти